1. Робота з емалювання ванни починається з підготовки поверхні. Майстру необхідно ретельно зачистивши стару емаль до однорідності. Роблять це наждачним папером або абразивним каменем — виходить акуратно, але досить довго. Якщо хочеться прискоритися, можна використовувати електроінструмент зі спеціальною насадкою. Такий хід істотно заощадить час, але додасть клопоту з прибиранням. Крім того, використовуючи дриль, потрібно подбати про захист очей, щоб не спровокувати травму попаданням дрібних частинок.
2. Якщо на поверхні ванни були глибокі пошкодження, зачистити їх потрібно особливо ретельно. При цьому важливо стежити за тим, щоб товщина знятого шару по всій площі була однаковою, не утворювалися западини і нерівності в рельєфі — емаль цього не зможе згладити.
3. Зашліфовану поверхню потрібно ретельно очистити від пилу і дрібних фрагментів знятої емалі. Ванну вимивають і дають повністю висохнути, після чого обробляють розчинником.
4. Епоксидна емаль наноситься на поверхню ванни в кілька шарів. Для нанесення використовуються валики або кисті, які дозволять добре розподілити матеріал, не залишивши смуг і непрофарбованих ділянок. Перший, грунтове покриття, наноситься як можна тонше, потім з інтервалом в декілька хвилин можна наносити наступні шари. Шарів емалі може бути в середньому від 2 до 4, але при бажанні можна нанести і більше, головне щоб на фарбі не з’явились напливи. Потрібно пам’ятати, що від кількості і товщини шарів залежить час повного висихання оброблюваної поверхні.
5. По завершенні всіх етапів залишається лише дочекатися, коли матеріал повністю висохне. Після цього ванну можна підключати до каналізації і водопроводу. Перед першим використанням оновленого вироби його необхідно ретельно та акуратно вимити мильним розчином і м’якою ганчіркою.